ЗЕД договір про надання IT послуг

Вимоги для договору про надання інформаційно-технологічних послуг з нерезидентом.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на виникнення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

ЗЕД договір укладається сторонами або їх представниками в простій письмовій формі, як правило, на двох мовах: англійською та українською.

Права і обов’язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються законодавством місця укладення договору.

            Умови, які мають бути передбачені в договорі:

1. Назва, номер договору, дата і місце його укладення.
2. У договорі вказується повне найменування сторін, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів ( «Замовник», «Розробник» і т.д.), особа, від імені якого укладається зовнішньоекономічний договір і найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (статутні документи).
3. Предмет договору.

У ЗЕД договорі визначається, який товар, роботи, послуги один з контрагентів зобов’язаний поставити іншому із зазначенням точного найменування або кінцевого результату робіт, які виконуються.

Якщо послуги вимагають більш детальної характеристики, то всі вони визначаються в додатку до договору (специфікації), який буде невід’ємною частиною договору, про що робиться відповідна відмітка в договорі.

4. Кількість і якість робіт.

У договорі визначається одиниця виміру робіт, а також визначаються конкретні обсяги і терміни їх виконання. Наприклад: встановлюється фіксована плата за кожну відпрацьовану годину.

5. Базисні умови прийому-передачі послуг.

У зовнішньоекономічному договорі визначаються умови та строки виконання робіт.

6. Ціна та загальна вартість контракту.

У договорі вказується вартість одиниці виміру роботи або повна вартість виконаної роботи.

7. Умови оплати.

У тексті договору повинні бути визначені: валюта, спосіб, порядок і строки фінансових розрахунків.

8. Умови прийому-передачі роботи / послуг.

Договір повинен містити терміни передачі виконаних робіт і послуг, порядок здійснення звітності.

9. Форс-мажорні обставини.

У розділі «форс-мажор» договору повинні міститися відомості про те, за яких обставин умови угоди можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, ембарго). При цьому сторони звільняються від виконання умов договору на термін дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання умов договору частково або повністю без додаткової фінансової відповідальності. Термін дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.

10. Врегулювання суперечок в судовому порядку.

Даний розділ договору повинен визначати умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та / або неналежного виконання умов договору з визначенням назви суду або чітких критерієм визначення суду будь-якої зі сторін залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватися цим судом, і правил процедури судового врегулювання.

11. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

Також в договорах у сфері IT передбачається:

• Передача прав на інтелектуальну власність;
• Заява про конфіденційність (NDA);
• Угода про уникнення конкуренції.

За домовленістю сторін договір може включати в себе і інші умови, такі як: страховка, гарантія якості, умови залучення субпідрядників і т.д.

Нормативно-правові акти, які регулюють питання форми і змісту договору ЗЕД:

1. Цивільний кодекс України;
2. ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
3. ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»;
4. ЗУ «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності»;
5. Указ Президента України від 04.10.1994 року № 566/94 «Про заходи на рахунок упорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб’єкти підприємницької діяльності України»;
6. Декрет Кабінету Міністрів України від 19 січня 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»;
7. Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.1995 року № 444 «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунок в іноземній валюті».

Юристи юридичної компанії «BRONA» проконсультують і допоможуть скласти договір про надання інформаційно-технологічних послуг з нерезидентом.

            Терміни: від 3 днів.

            Вартість: від 1000 грн.