Як оформити співробітників аутсорсингової компанії в 2016 році

Як оформити співробітників аутсорсингової компанії в 2016 році

У зв’язку із ситуацією, що склалася на ринку ІТ-бізнесу в Україні, коли законодавство не встигає за темпами розвитку інформаційних технологій, питання легалізації трудових відносин в аутсорсингових фірмах досить актуальні.

Розглянемо два варіанти, які використовуються для оформлення співробітників на ІТ підприємствах.

Як оформити співробітників аутсорсингової компанії?Варіант перший – «біла схема».

Оформлення трудових відносин з найманими працівниками регулюються на загальних підставах, тобто на підставі трудового договору.

Починаючи з 2015 року, КЗпП не зобов’язує реєструвати трудовий договір у службі зайнятості. Разом з тим з’явилося інша вимога – повідомлення органів ГФС (у минулому – Податкова служба) про прийом працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ. Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Письмова форма передбачає детальний виклад обов’язків, як працівника, так і роботодавця щодо забезпечення трудового договору. Сюди можуть включатися, крім умов, встановлених за угодою сторін, також і умови, передбачені законодавством. Наприклад, у договорі можна закріпити, що права інтелектуальної власності на створений співробітником продукт повністю належатимуть компанії.

Припустимо, ІТ підприємству потрібно виплачувати співробітникові зарплату в $ 3000 (для розрахунку візьмемо курс в 25 гривень). З урахуванням змін внесених 25 грудня 2015 року, співробітник платить такі податки:

– Податок на доходи фізичних осіб 18%;

– Військовий збір – 1,5%.

Для того, щоб співробітник отримав на руки 75000,00 грн, йому потрібно нарахувати зарплату в розмірі 84745,80 грн. З роботодавця додатково стягується ЄСВ 22% до суми в 34450,00 грн, тобто 7579,00 грн. Разом маємо загальну вартість: 84745,80 + 7579,00 = 92324,80 грн. ($ 3693). На руки – 75000 грн. ($ 3000). Податки – 17324,80 грн ($ 693). Податок з загальної суми 17324,80 / 92324,80 = 18,7% що багато, але не критично, на мою думку.

Для захисту від витоку комерційної інформації, із співробітниками укладаються договори про нерозголошення конфіденційної інформації – NDA (Non-disclosure agreement). NDA може містити: перелік інформації, яка позначена як комерційна таємниця, порядок доступу до такої, а також матеріальну відповідальність за порушення порядку. Важливо те, що саме власник визначає ту інформацію, яка згодом стане комерційною таємницею.

Хочеться відзначити, що незаконний збір та розголошення комерційної таємниці можуть спричинити не тільки матеріальну, але навіть і кримінальну відповідальність, що закріплено в статтях 231, 232 КК України.

Як оформити співробітників аутсорсингової компанії? Варіант другий – «сіра схема»

Працівники ІТ-фірми оформлені як ФОП, якщо говорити прямо, то відбувається підміна трудових відносин шляхом укладення цивільно-правових договорів. Підприємством з ФЛПшниками укладаються договори підряду на виконання конкретних робіт (створення коду).

Фізична особа-підприємець 2 групи (річний дохід не більше 1,5 млн. грн.) щомісяця сплачує єдиний податок до 20% від мінзарплати. Для 3 групи єдинщиків (річний дохід не більше 5 млн. грн.) встановлено податок на прибуток:

– 3% для платників ПДВ;

– 5% для неплатників ПДВ.

Очевидно, що вийде сума незрівнянно менше ніж при оформленні за трудовою угодою. Плюси цього варіанту, які полягають у зменшенні суми податків, зрозумілі кожному, але є й мінуси.

По-перше, в такому випадку убезпечити свою компанію від витоку конфіденційних даних набагато складніше, адже юридично, підприємство наймає сторонніх осіб, у яких немає доступу до інсайдерської інформації, наприклад – до бази клієнтів.

По-друге, у разі перевірки контролюючими органами може виявитися факт прихованих трудових відносин, що спричинить застосування штрафних санкцій та донарахування податкових платежів. Якщо раніше при порушенні трудового законодавства перевіряючі застосовували штрафи, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП), то тепер штрафи визначені і в самому КЗпП. Так, статтею 265 КЗпП передбачено штраф за оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору – 30-кратний розмір мінімальної зарплати, за кожного працівника (41340 грн.). При цьому сплата штрафу не звільняє від усунення порушень трудового законодавства.

Тому, як висновок, хочеться порадити аутсорстінговим компаніям і українським працівникам ІТ-сфери реально оцінювати можливі ризики і бути готовими захищати свої законні права та інтереси. У цьому завжди готові допомогти фахівці Юридичної компанії «BRONA».